Пасовища – це сільськогосподарські угіддя, які систематично використовують для випасання худоби, рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20% ділянки.

До ділянок ріллі не належать сіножаті й пасовища, що розорані з метою їхнього докорінного поліпшення й використовуються постійно під трав’яними кормовими культурами для сінокосіння й випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовують під посіви.

Враховуючи роль і мету пасовищ, використання земельної ділянки, що є пасовищем, з метою розорювання та засівання олійних культур суперечить статусу цих сільськогосподарських угідь.

Тож, якщо відповідно до договору оренди земельна ділянка, що передана в користування, за видом угідь є пасовищем, а використовується для вирощування товарної сільськогосподарської продукції, то здійснюється відхилення без належного дозволу власника земельної ділянки від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою, що свідчить про порушення вимоги раціонального землекористування та один із основних принципів державної політики у сфері охорони земель, визначеного у ст. 3 Закону України «Про охорону земель», а саме забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу.

Відповідно до земельного законодавства, договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння й користування на певний термін, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку згідно з умовами договору та вимогами земельного законодавства (ст. 13 Закону України “Про оренду землі”).

Землі України поділяються за цільовим призначенням на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; д) землі рекреаційного призначення; е) землі історико-культурного призначення; є) землі лісогосподарського призначення; ж) землі водного фонду; з) землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення (ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України).