68,2% українців констатують підвищення якості роботи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за останній рік. Про це свідчать дані дослідження, проведеного Центром соціальних та маркетингових досліджень SOCIS на замовлення «Iнституту Лiберальної Економіки». Дослідження проводилося методом телефонного опитування 2 –12 квітня 2016 року, вибірка становить 1001 особа з усіх регіонів України.

    Абсолютна більшість опитаних констатували позитивні зміни в роботі Держгеокадастру за останній рік: 35,7% опитаних відмітили безумовне підвищення якісних показників роботи землевпорядної служби, ще 32,5% визнали покращення роботи з уточненням, що самі процедури в сфері земельних відносин потребують реформування.

    12,6% опитаних повідомили про відсутність змін. Лише 4% респондентів вважають, що робота Держгеокадастру погіршилась.

    Позитивні відгуки пропорційно розподілені в усіх регіонах, що свідчить про комплексний, а не вибірковий характер зрушень у роботі землевпорядної служби.

    Більшість опитаних (66,6%) констатували оперативність оформлення документів Держгеокадастром – менш ніж за 30 днів від першого звернення до отримання на руки готових довідок. Відносно повільніше цей процес іде в селах, найбільш оперативно – в містах.

     У розрізі регіонів на першому місці за швидкістю опрацювання заявок знаходяться Київ і Південь, повільніше оформлення на Сході та в Центрі.

За суб’єктною класифікацією першість за тривалістю розгляду земельних питань утримують ЦНАПи – їх назвали найменш оперативними 24,1% громадян.

      Електронною кадастровою картою користувались 93,4% опитаних жителів міст, 92% — жителів селищ міського типу (смт) і 86,1% селян.

   У цілому швидкістю й зручністю системи «повністю задоволені» та «очевидніше задоволені» відповідно 35,6% і 35,3% опитаних, нейтральне ставлення в 13,5%, 15% висловили незадоволення роботою публічної кадастрової карти.

       До телефонних консультацій («гаряча лінія» Держгеокадастру) загалом в Україні вдавались 17,7% опитаних. Найбільше цей канал зв’язку затребуваний серед жителів сіл – 21,5%; у селищах міського типу ним скористалися лише 2% опитаних, у містах — 18,2%. У 55% випадках звернення на «гарячу лінію» дало позитивний результат.

      Також респондентам задане відкрите запитання: які зміни в сфері земельних відносин є найбільш назрілими та актуальними.

     Топ-п’ять найбільш очікуваних реформ виглядають наступним чином:

– спрощення процедури оформлення та концентрація всіх етапів процесу в одному місці (14,1%);

– прискорення термінів оформлення документів (10,4%);

– переведення процедур в електронний вигляд (9,6%);

– наповнення та виправлення помилок в земельному кадастрі (7,1%);

– створення єдиної бази/об’єднання реєстрів (5,8%).

    Цікаво, що серед опитаних жителів сільської місцевості найбільш популярною пропозицією (понад 11,4% опитаних) було визначено широке інформування населення про можливості, послуги та процедури в земельній сфері. Це свідчить про необхідність проведення широкої просвітницької кампанії для цієї категорії громадян.

За матеріалами Держгеокадастру