Землеустрій і охорона земель

Землеустрій – сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин і раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб’єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Види робіт із землеустрою: обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи. Їх виконують з метою складання документації із землеустрою.

Землеустрій проводиться в обов’язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі:

а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;

б) встановлення та зміни меж об’єктів землеустрою, у тому числі визначення й установлення в натурі (на місцевості) державного кордону України;

в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;

г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні й обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);

ґ) організації нових і впорядкування існуючих об’єктів землеустрою;

д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель.

Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов’язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, зокрема орендарями.

Власники землі, землекористувачі, у тому числі орендарі, при здійсненні землеустрою зобов’язані забезпечити доступ розробникам документації із землеустрою до своїх земельних ділянок, що підлягають землеустрою.

Розробниками документації із землеустрою є:

– юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та в складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

– фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України й договором.

Розробники документації із землеустрою зобов’язані:

а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою;

б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою;

в) виконувати всі умови договору;

г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у термін, передбачений договором. Максимальний термін складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців із часу укладення договору.

Розробники документації із землеустрою несуть згідно із законом відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Охорона земель – система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення.

Використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництв, регламентується ст. 209 Земельного кодексу України.

Так, втрати сільськогосподарського й лісогосподарського виробництв, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників, підлягають відшкодуванню та зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Водночас існує вичерпний перелік цілей, на які можна використати такі кошти, а саме, відповідно до статті 209 Земельного кодексу України, кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництв, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм і проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

Кошти, що надходять на відшкодування втрат, є важливим джерелом фінансування витрат для освоєння земель, охорону земель, проведення інвентаризації земель і нормативної грошової оцінки землі.

Порядок надання земельних ділянок державної власності у користування
(в тому числі на умовах оренди) районною державною адміністрацією

Порядок надання Головним управлінням Держгеокадастру земельних ділянок державної власності у користування (у тому числі на умовах оренди)

Перелік органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ і організацій Черкаської області, які надали звіти про інвентаризацію

Вакансії Держгеокадастру - твоя можливість змінити країну! Детальніше
Hello. Add your message here.