Ситуація, коли при державній реєстрації земельної ділянки з’ясовується факт «знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини», або, іншими словами, «накладка» – це страшний сон будь-якого інженера-землевпорядника.

Накладення запроектованої земельної ділянки на іншу, вже внесену до Державного земельного кадастру, ділянку є підставою для відмови в державній реєстрації. Хоча в більшості випадків причина «накладок» – це помилки, допущені при формуванні вже існуючих ділянок, розплачуватися за них доводиться тому, хто «прийшов пізніше».

За наявною сьогодні практикою, інженер-землевпорядник, який запроектував (правильно) нову земельну ділянку, змушений шукати власника земельної ділянки, що відображена неправильно, виконавця робіт, який допустив помилку, просити їх цю помилку виправити, або ж виправляти її власним коштом чи за рахунок замовника. Далеко не завжди це можливо – наприклад, власник неправильно відображеної земельної ділянки може не йти на співпрацю і навіть заперечувати проти виправлення помилки.

Неможливість державної реєстрації земельної ділянки з накладкою часто призводить до того, що інженери-землевпорядники йдуть шляхом найменшого супротиву, стикуючи нову земельну ділянку із вже наявною у кадастрі, що відображена неправильно. Це множить помилки в кадастрі, виправляти їх стає все складніше і складніше – наприклад, коли йдеться про садове товариство, мова може йти про десятки й сотні неправильно відображених земельних ділянок.

При цьому правило про недопустимість «накладок» (ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр») не стало дієвим запобіжником для їх виникнення – у Державному земельному кадастрі наразі наявні тисячі земельних ділянок із накладеннями.

Для припинення цієї практики Держгеокадастром підготовлено відповідний лист з роз’ясненнями для державних кадастрових реєстраторів.

«У листі я звертаю увагу державних кадастрових реєстраторів на те, що, згідно з чинним законодавством, наявність «накладки» не є достатньою підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки. Якщо земельна ділянка сформована правильно – вона повинна бути внесена до Державного земельного кадастру, незважаючи на наявність «накладки», – зазначив Голова Держгеокадастру Роман Лещенко.

Помилки, допущені при відображенні іншої земельної ділянки, повинні виправлятися, але не за рахунок тих, хто до цих помилок непричетний. Саме такий підхід дозволить покращити якість Державного земельного кадастру, а головне – усунути невиправдані перешкоди для реалізації земельних прав громадян.

На сьогодні «накладки» – масштабна і складна проблема, яка для свого вирішення потребує великих зусиль та перегляду цілої низки положень чинного законодавства, виконання великого обсягу робіт. Ця робота у Держгеокадастрі ведеться, і її результати найближчим часом будуть представлені професійній спільноті.