Із 1 липня 2021 року дозволено продаж земель сільськогосподарського призначення приватної власності. Продавцем і покупцем можуть бути тільки фізичні особи – громадяни України, і на цей час одній особі загалом можна купити не більше 100 гектарів.

Для укладання угоди купівлі-продажу власник землі й покупець мають зібрати документи, із якими звертаються до нотаріуса.

На сьогодні майже всі послуги Держгеокадастру оцифровані, адже цифровізація зручна для громадян, бо позбавляє бюрократії, корупції, черг. Тому без проблем кожен власник землі може перевірити свої документи на землю в електронних базах. Земельна ділянка має бути зареєстрована в Державному земельному кадастрі (ДЗК) і відображатися на Публічній кадастровій карті. Тож насамперед потенційний продавець повинен мати витяг про земельну ділянку із ДЗК і документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку. Якщо ж ділянка не зареєстрована в ДЗК, а отже відсутній кадастровий номер, власнику необхідно звернутися до розробника документації із землеустрою, що зокрема створить електронний примірник документації із землеустрою (обмінний файл) і зареєструє земельну ділянку з присвоєним кадастровим номером у ДЗК.

Також громадянину, який запланував продати земельну ділянку, знадобиться оцінка землі, що дозволить визначити ринкову вартість, яка залежить від багатьох факторів: місця розташування наділу, складу угідь і ґрунту, попиту й пропозиції тощо. Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки власник паю замовляє в експерта-оцінювача. Від цієї оцінки залежить, якою буде сума податків, сплачених продавцем. За законом, податок на доходи від продажу земельної ділянки визначається, виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче експертної грошової оцінки земельної ділянки. Також до 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв) не може бути меншою за їхню нормативну грошову оцінку. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можна замовити онлайн на сайті Держгеокадастру або в ЦНАПі за місцем розташування земельної ділянки.

Обов’язково продавцеві й покупцеві потрібно мати паспорти та реєстраційні номери облікової картки платника податків (ідентифікаційні номери), а також у сторін нотаріус вимагатиме в разі потреби згоду чоловіка/дружини на укладення договору купівлі-продажу, свідоцтво про шлюб або свідоцтво про розірвання шлюбу.

Окрім того, для укладання угоди сторонам знадобиться банківський рахунок. Оплата здійснюватиметься в безготівковій формі й тільки за наявності в покупця документів, що підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких купується право власності на землю.

Із зібраними документами учасники угоди звертаються до нотаріуса, який перевірить їхню правильність, у разі невідповідності вимогам він зобов’язаний відмовити в державній реєстрації договору купівлі-продажу.

Для уточнення процедури й переліку потрібних документів варто звернутися до нотаріуса, який посвідчуватиме угоду купівлі-продажу земельної ділянки.