У першій частині розгорнутого інтерв’ю виданню «Телеграф» в. о. Голови Держгеокадастру Дмитро Макаренко розповів про нюанси створення сучасних цифрових топографічних карт, функціонування Державного фонду документації із землеустрою, а також ситуацію на ринку землі.
«2023 року нам вдалось зробити карти в масштабі 1:10 000 для трьох міст України – Одеси, Миколаєва, Херсона. Донори підтримали нас у цій роботі саме в контексті повоєнної відбудови. Ці карти дозволяють побачити і проаналізувати ситуацію на момент вторгнення. Зараз вони передані до Держкартгеофонду і можуть надаватись органам влади, органам місцевого самоврядування тощо», – підкреслив Дмитро Макаренко.
Також він розповів, як зараз відбувається перетворення територіальними органами Держгеокадастру документацій із землеустрою в електронну форму.
«На сьогодні в державному фонді документації із землеустрою міститься приблизно 10 мільйонів примірників документів. З них 35-40% вже переведено в електронний вигляд, решту треба сканувати. Ми силами наших підрозділів у середньому за рік оцифровуємо приблизно мільйон документів», – заявив очільник Держгеокадастру.
Стосовно функціонування ринку земель Дмитро Макаренко наголосив, що він ще жодного року повноцінно не функціонував у нормальних умовах. Цього року в гру вступили юридичні особи, що спричинило зростання ціни на землю. Наразі середня ціна одного гектара відчужених земель сільгосппризначення у 2024 році становить 40 219 гривень, тоді як у 2023 році – 38 800 гривень.
«Якщо порівняти з цінами на землю в європейських країнах, це все ще дуже дешево. Але це ринок зі своїми стосунками, і в країні йде війна. Завданням держави на даному етапі було встановити запобіжники, щоб уникнути демпінгу на ціни. Зрозуміло, що економічно найбільш привабливі території – там, де спокійно. Лідирують Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська і Полтавська області», – підкреслив в. о. Голови Держгеокадастру.
Повну версію першої частини інтерв’ю Дмитра Макаренка виданню «Телеграф» можна прочитати за посиланням https://is.gd/1FBpmu.