Щорічно 17 червня, починаючи з 1994 року, у світі відзначають Усесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою. Проблема, до якої привертає увагу цей день, актуальна для Черкащини й України в цілому, де родючі землі – одне з найбільших багатств. Адже родючість ґрунтів здатна швидко змінюватися під впливом природних факторів і культури землеробства.

У зв’язку з сучасним екстенсивним веденням землеробства, що супроводжується  незбалансованістю поживних речовин та енергії в агроландшафтах і недосконалістю протиерозійних заходів, деградаційні процеси ґрунтового покрову Черкаської області зростають. Із загальної кількості сільськогосподарських угідь на Черкащині, а це 1450,8 тис. га, частка ріллі становить 87,7% (1271,9 тис. га). Такої розораності сільськогосподарських угідь не знає жодна держава світу. Поряд із потужним техногенним навантаженням це призвело до різкого порушення співвідношення в агроландшафтах між ріллею й природними комплексами (луки, пасовища, ліси, водойми) в структурі земельних угідь. Це своєю чергою спричинило активні деградаційні процеси, що охопили значну площу землі в обробітку. Через ці та інші фактори виникають дефляція й виснаження ґрунтів, переущільнення, підкислення, заболочування, оглеєння, руйнація гідрографічної мережі, природне й техногенне спустелення, загострюються екологічні проблеми, що вийшли вже за межі галузі сільського господарства й набули загальнодержавного значення.

Із 1991 року в результаті економічної кризи інвестиції в аграрне виробництво різко скоротилися. Тож, внесення органічних добрив зменшилося в шість разів, а мінеральних – у 6,5 разу. Брак коштів на закупівлю добрив, сільськогосподарської техніки, освоєння нових ґрунтозберігальних технологій зумовили ведення сільськогосподарського виробництва екстенсивним шляхом з усіма негативними наслідками. Серед них найсерйознішими є втрата набутого потенціалу родючості ґрунтів і новий спалах ерозійних і деградаційних процесів у ґрунтах області.

Як показали розрахунки, в останні роки щорічно гектар рільної землі безповоротно втрачає 470–630 кг гумусу, майже 90 кг азоту, фосфору й калію, близько 8,5 кг кальцію. Зменшення вмісту гумусу відбувається практично на всіх типах ґрунтів Черкащини.

Така ж тенденція зберігається і з основними елементами живлення рослин фосфором і калієм. За цей час середньозважений вміст рухомого фосфору в ґрунтах області зменшився з 143,4 мг на 1 кг ґрунту до 125,5 мг/кг ґрунту, а калію з 108,9 до 103,8 мг/кг ґрунту. Зменшення вмісту фосфору й калію спостерігається на всіх типах ґрунтів.

Ще однією проблемою землеробства Черкащини є використання в сільськогосподарському виробництві еродованих земель. Частина територій області, що розміщена на Придніпровській височині має значний базис ерозії, що зумовило наявність у рільних землях області значної кількості змитих ґрунтів – майже 294 тис. га (26%). З них: сильнозмитих – 23 тис. га, середньозмитих –69 тис. га, слабозмитих – 202 тис. га.

Така господарська освоєність земельного фонду без належних заходів щодо його охорони й відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього природного середовища призвела до деградації земель, що прогресує.

Для підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері боротьби з деградацією земель та опустелюванням, виконання пріоритетних завдань, зміцнення інституціональної спроможності й покращення координації діяльності уповноважених органів у відповідній сфері, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 р. №271-р затверджено Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням (далі – План дій).

Планом дій передбачено зокрема розроблення Мінагрополітики в поточному році проекту Закону України «Про збереження ґрунтів та охорону їхньої родючості», а також проекту Кабінету Міністрів України «Про нормативи якісного стану ґрунтів».

Крім того, План дій передбачає виконання заходів щодо:

– упорядкування орних земель шляхом виведення з їхнього складу схилів, земель водоохоронних зон, ерозійно небезпечних та інших не придатних для розорювання угідь;

– прискорення робіт із консервації деградованих, техногенно забруднених і малопродуктивних земель, рекультивації порушених земель;

– створення сприятливих умов для розвитку виробництва органічної продукції та сировини на землях сільськогосподарського призначення;

– проведення ґрунтово-агрохімічного обстеження й агрохімічної паспортизації земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

– проведення суцільних ґрунтових обстежень земель України;

• розроблення науково-обґрунтованих пропозицій щодо відновлення та розвитку зрошення в Україні.

Виконання вказаного комплексу завдань, визначених Планом дій, сприятиме розв’язанню проблем, пов’язаних із своєчасним запобіганням і усуненням явищ деградації ґрунтів і можливих еколого-економічних ризиків, що пов’язані з неправомірним, екологічно небезпечним землекористуванням.